Первый признак псевдонаучного бреда на физмат темы - отсутствие формул (или наличие тривиальных, на уровне школьной арифметики) - имеется :)
Отсутствие ссылок на чужие работы - тоже.
Да эти все формальные критерии и ни к чему, и так видно, что автор в физике остановился на уровне учебника 6-7 класса. Даже на советскую "Детскую энциклопедию" не тянет.
Чего их всех так тянет именно в физику? писали б что-то юридически-экономическое
подробнее ...
:)
Впрочем, глядя на то, что творят власть имущие, там слишком жесткая конкуренция бредологов...
От его ГГ и писанины блевать хочется. Сам ГГ себя считает себя ниже плинтуса. ГГ - инвалид со скверным характером, стонущим и обвиняющий всех по любому поводу, труслив, любит подхалимничать и бить в спину. Его подобрали, привели в стаб и практически был на содержании. При нападений тварей на стаб, стал убивать охранников и знахаря. Оправдывает свои действия запущенным видом других, при этом точно так же не следит за собой и спит на
подробнее ...
тряпках. Все кругом люди примитивные и недалёкие с быдлячами замашками по мнению автора и ГГ, хотя в зеркале можно увидеть ещё худшего типа, оправдывающего свои убийства. При этом идёт трёп, обливающих всех грязью, хотя сам ГГ по уши в говне и просто таким образом оправдывает своё ещё более гнусное поведение. ГГ уже не инвалид в тихушку тренируется и всё равно претворяет инвалидом, пресмыкается и делает подношение, что бы не выходить из стаба. Читать дальше просто противно.
Слог хороший, но действие ГГ на уровне детсада. ГГ -дурак дураком. Его квартиру ограбили, впустил явно преступников, сестру явно украли.
О преступниках явившихся под видом полиции не сообщает. Соглашается с полицией не писать заявление о пропаже сестры. Что есть запрет писать заявление ранее 3 дней? Мало ли, что кто-то не хочет работать, надо входить в их интерес? Есть прокуратура и т.д., что может заставить не желающих работать. Сестра не
подробнее ...
пришла домой и ГГ отправляется в общественную библиотеку, пялясь на баб. Если ГГ и думает, то головкой ниже пояса. Писатель с наслаждением описывает смену реакции на золотую карту аристо. Диалоги туповатые, на уровне ребёнка и аналогичным поведением. История драки в школе с кастетами и войнами не реально глупая. Обычно такие тупые деологи с полицией, когда один сознаётся в навете оканчивается реальным сроком. Когда в руки ГГ попали вымогатели с видео сестры, действия ГГ стали напоминать дешевый спектакль. Мне данный текст не понравился, сказочно глупый.
"Я пишу Вам тому, що Вам, як фантастовi, найлегше повiрити у той незвичайний випадок, який стався зi мною торiк улiтку. Я працюю трактористом. Цим вже все сказано про мою професiю, у поясненнях нема потреби.
Якось уранцi, здається, дев'ятого вересня, я мав з'їздити в мiсто. Прокинувся о четвертiй ранку, нашвидкуруч поснiдав, сiв на велосипед i поїхав. Спершу дорога йшла лiсом, та кiлометрiв за два лiс скiнчився, i потяглися нашi поля. Саме цю вiдкриту дiлянку я й хотiв проїхати за ранкової прохолоди.
День обiцяв бути спекотним. На голубому небi не видно було анi хмаринки. Немовби всю землю було накрито блакитною чашею. Тиша незвичайна. Тiльки й чутно було щебiт розбурканих птахiв та шурхотiння велосипедних шин по зарослому травою путiвцю.
I раптом нiби гарматний пострiл несподiвано почувся неподалiк. Щось промайнуло зовсiм поруч зi мною i врiзалось у путiвець метрiв за двадцять вiд мене, здiйнявши клуби пилюки. Спершу я розгубився з несподiванки. Потiм скочив з велосипеда i, поклавши його на землю, кинувся до хмарини пилюки, що осiдала.
Я розгрiб руками землю й намацав невеликий круглий предмет. Вiн був ще гарячий i обпiкав пальцi. Менi все зразу стало ясно. Метеорит! Невеликий гiсть iз космосу впав трохи не на голову менi. Вiн лишив на дорозi неглибоку борозну, притрусив пилюкою траву i перевернув шар свiжої землi.
В самому падiннi метеорита нiчого особливого не було. Та я вирiшив написати Вам листа, щоб розповiсти про його чудовi властивостi i про те, що сталося далi.
Метеорит був зовсiм чорний, об'єм мав як три сiрниковi коробки. За формою - майже правильна куля, наче бритвою зрiзана з одного боку. Його поверхня виблискувала, мов полiрована. Моє обличчя вiдбивалося в ньому, як у кривому свiчадi.
Головнi дивнi властивостi метеорита виявилися пiзнiш. Я повернувся з мiста серед дня й став розглядати камiнь пильнiше, через збiльшувальне скло. Сонячне промiння падало через вiдчинене вiкно на стiл, яскраво освiтлюючи чорний камiнь. Скiльки я не вдивлявся в його полiровану поверхню, не змiг помiтити жодної, бодай найменшої трiщини. Вiн був зовсiм монолiтним, цей маленький важкий предмет.
Я навiв збiльшувальне скло на його поверхню i сфокусував променi. Диск сонця, зменшений у багато разiв, заяскравiв на його блискучiй поверхнi маленькою цяткою, що слiпила очi. Менi хотiлося перевiрити, чи не плавитиметься ця речовина пiд час нагрiвання. На тому мiсцi, де була сонячна пляма, на каменi з'явився невеликий горбик.
Здавалося, що камiнь увiбрав сонячне промiння i перетворив його на свою дивну чорну речовину. Ранiш я нiколи не чув, щоб камiння росло пiд дiєю свiтла.
За пiвгодини на каменi був уже не горбок, а чорна гiлочка завдовжки трохи бiльше сантиметра! Вона була вся нерiвна, у патьоках i напливах, як гiлка старої тополi. З години на годину вона все видовжувалась. Я наводив промiнь сонця то на один її бiк, то на другий i змусив гiлочку подвоїтись на кiнцi. Тепер цей чорний вiдросток ще бiльше нагадував живу гiлочку.
В моєму життi це було перше, а може, й останнє наукове вiдкриття. У мене був камiнь, про який, як я з'ясував, не повiдомлялося навiть у книжках!
Зрештою я зрозумiв, що мене схвилював не так сам факт падiння метеорита, як його незвичайна здатнiсть рости пiд дiєю сонячних променiв. У мене якось не вкладалося в головi, що невiдчутнi на дотик променi свiтла можуть раптом перетворюватись на вiдчутну дуже мiцну чорну речовину.
Довго я намагався вiдшукати яке-небудь схоже явище в природi, але так i не знайшов.
Та, можливо, мiй камiнь не просто камiнь, а уламок рослини з якоїсь далекої зруйнованої планети? Можливо, там, на її поверхнi, росли непрогляднi лiси з деревами з чорного каменю?
Пiд ранок, провертiвшись усю нiч з боку на бiк, я чiтко сформулював два найнеяснiших для себе питання: чи матерiальне свiтло i як рослини використовують його для свого росту? Я зважився поговорити з головним iнженером i з нашим агрономом.
Я схопився якомога ранiше i зустрiв нашого головного iнженера бiля його домiвки. На моє щастя, вiн теж вийшов ранiше.
- Чатуєш? - розсмiявся вiн. - Певне, знову щодо пального чи по запчастини прийшов?
- Та нi, iнше...
- Що ж саме? Кажи прямо. Поговоримо вiдверто. Тiльки без усяких там вигадок, без пiдходiв. Не люблю цього! Давай просто до дiла!
"Ну, що ж, до дiла, так до дiла, - подумав я. - Ще краще!" I просто напрямки спитав його:
- Семене Семеновичу, як по-вашому, чи матерiальне свiтло?
Головний iнженер навiть зупинився вiд несподiванки, насупився й недовiрливо оглянув мене з нiг до голови швидким поглядом.
- Яке свiтло?
- Ну, звичайне, сонячне, наприклад?
- Я ж просив тебе починати розмову без пiдходiв. От манера починати вiд Адама! Кажи, чого тобi треба?
- А я й кажу без усякого Адама. Менi цiкаво знати, чи матерiальне свiтло? Вчора з вечора засiла ця думка в головi, нiч погано спав, усе думав. Вирiшив поговорити з вами. Ви не подумайте, я без усякої задньої думки!
Здається, головний iнженер почав вiрити, що я не жартую, але питання було надто незвичним i несподiваним.
- Що ж воно вiд
Последние комментарии
6 часов 46 минут назад
14 часов 46 минут назад
1 день 5 часов назад
1 день 9 часов назад
1 день 9 часов назад
1 день 9 часов назад