Вісім. Жіноча мережева проза [Настасья Черепкова] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Вісім. Жіноча мережева проза

Вступ

«8» — це перевернутий знак нескінченності. Саме так його бачить жінка, зацікавлено нахиливши голову. Це уявна клепсидра, у якій поволі течуть події, обличчя й думки.

Вісім різних доторків до життя восьми авторок, які однаково вправно пишуть латинкою і мовою програмування, малюють, готують їжу та аналітичні звіти, ведуть репортажі з «гарячих точок» планети, розбивають серця, щоб потім знов і знов склеювати їхні уламки. Чотири авторки віддають перевагу літері «ї», чотири — букві «ё». Однак усі вісім пишуть про найголовніше для себе.

Учасниці проекту «8» — іронічні, дотепні, інколи магічні, пронизливі, зворушливі. Їхній літературний голос часом звучить хрипко, але ніколи не фальшивить.

Книжку можна подарувати коханому, мамі чи бабусі на 8 березня, іноземцеві — як путівник з психології української жінки, шефу — як елемент феншую. Можна гортати сторінки, розглядаючи ілюстрації й розмірковуючи про округлі форми.

А можна просто відкрити для себе нові імена в сучасній літературі.

Шиламила


Без адресата


Сім років роботи у поштовому відділенні № 24 залишили по собі невроз, варикоз та колекцію листів без адресата в шухляді. Жорик вже давно бурує мені мозок, щоб я викинула те барахло, бо діти можуть знайти, і це не в найкращий спосіб вплине на їхній розвиток. Але я люблю ці папірці — вони для мене більше, ніж просто клаптик паперу в клітинку. Кожний лист — це ціле життя його автора від народження до теперішньої миті, яке я вигадала сама, сортуючи газети у поштовому відділенні. Та чого приховувати — вигадую і досі, перечитуючи потріпані та пожовклі листи щоранку, коли Жорик їде у свій офіс. А потім цілий день, що б я не робила, я уявляю, що роблять вони. Ті, хто колись написав у нікуди. Просто щоб хтось це прочитав. Вони мають бути щасливі, що це прочитала я, так само як я щаслива з цього.

Але щойно знову мала розмову з Жориком. Він налаштований не прихильно. Тому я зважилася на рішучий крок — знайти адресатів. Можливо, є люди, які досі чекають на листа і яким ці літери потрібні набагато більше, ніж мені. Розбирайте те, чим я жила стільки років. Мені не шкода. Я їх все одно напам'ять знаю (до того ж Жорик пообіцяв їх відксерити).

* * *
Dear Paul!

Я побачила твоє оголошення в газеті, але вона була якась погана, бо там не було твоєї адреси у Франкфурті, а тільки якийсь номер 12714. Але, напевно, так і тре. Му name is Орися. Я from Україна. І бачу, що саме така, як ти хочеш: молода, гарна, роботяща, з блакитними очима. Тіки волосся в мене не біле, а русяве, але то можна помалювати, хоч мама і не дозволяють. Як ти і просив, пишу свої параметри: 163/97/98. Mother кажуть, що все при мені, і не треба бути худою, бо потім народжувати складно. А я children люблю. Сусідського Миколку все бавлю. Бо в Миколкових батьків біля хати є басейн, а мені то подобається страшно. Напиши, чи біля твоєї хати у Франкфурті є басейн. Мені не конче треба, але просто цікаво. В Миколкових батьків хата взагалі найкраща у цілому селі, навіть у двох селах: у сусідньому теж такої ніхто не має. А в місті є, я сама бачила, як їздила поступати до Києва на актрису. Але то велика таємниця, бо всі думали, що я їду поступати до Львова в зооветеринарний. Я, коли провалила іспити, зрозуміла, що то не моє. Що мені треба їхати поступати за кордон. Тому я до тебе і пишу, dear Paul. Напиши мені, якщо зможеш, які документи треба подавати у вас у Франкфурті до університету. Мені — на актрису чи на співачку. І напиши, чи треба там хабарі, чи всьо по-чесному. І чи можна буде в тебе трохи пожити, як я приїду поступати? Я можу чистити басейн чи ще щось по господарці. А якщо ти хочеш женитися, то я тобі можу Оксанку привезти, бо вона заміж хоче, аж пищить.

With love
Орися
* * *
Директору м'ясокомбінату

«Молодість» споживача

п. Процюк М. С.

Скарга
20.02.2003 року у виробі вашого комбінату з назвою «Ковбаса "Пікантна"» була знайдена деталь від швейної машинки «Zinger», a саме: лапка для підтримання тканини (то вже з'ясовано, тому не суперечте). І та лапка, мать її, попалася на зуб моїй дружині під час безпосереднього вживання ковбаси в рамках святкування її власних уродин. В результаті цього частина зуба була знищена і потребує негайного ремонту. З вищеназваних причин я, як споживач та справний платник податків, вимагаю, щоби ви оплатили стоматолога та відшкодували мені моральні збитки, яких, повірте, було предостатньо. Вартість стоматологічних послуг — 23 у. о., моральний збиток — 1 700 у. о. (одна тисяча сімсот умовних одиниць). Якщо ви не підете мені назустріч, я змушений буду звернутися до суду, і всі